Добрый день, Коллеги. Важное сообщение, просьба принять участие. Музей Ферсмана ищет помощь для реставрационных работ в помещении. Подробности по ссылке
В монографії висвітлено тенденції розвитку стратиграфії Південного нафтогазоносного регіону України, розглянуто комплекс питань регіональної стратиграфії мезокайнозойських відкладів північно-західного шельфу Чорного моря.
На підґрунті системного аналізу біостратиграфічних, геолого-геофізичних даних, переінтерпретації наявних матеріалів з урахуванням досягнень сучасної стратиграфії, створено стратиграфічні схеми крейдових, палеогенових, неогенових та четвертинних відкладів північно-західного шельфу Чорного моря.
Особливу увагу приділено удосконаленню детальної стратифікації розрізів та особливостей просторово-часової будови продуктивних мезокайнозойських породних комплексів. Доведено успадкованість морського седиментогенезу протягом мезокайно-зою та виділено етапи розвитку регіону.
Виконано кореляцію та показано подібність і відмінності мезокайнозойських відкладів північно-західного шельфу Чорного моря від інших структур Кримсько-Кавказької області.
Наведений матеріал і створені стратиграфічні схеми слугуватимуть основою при проведенні геологічних та стратиграфічних робіт
В книзі викладені основні відомості з стратиграфії відкладів палеогенової системи на території України. Розчленування палеогенозих відкладів проведено по окремих геологоструктурних регіонах з урахуванням нових палеонтологічних і палеоботанічних даних. Окремі розділи присвячені характеристиці континентальних відкладів, поширенню корисних копалин та кореляції палеогенових відкладів. Крім того, дається детальний список літератури.
Робота розрахована на широке коло геологів, які провадять розшуки і розвідку корисних копалин в палеогенових і суміжних з ними відкладах,
а також на викладачів і студентів учбових закладів геолого-географічного профілю.
В книзі розглядаються питання детальної стратиграфії юрських відкладів, поширених на території УРСР. Коротко висвітлюється історія їх вивчення, стратиграфічне зіставлення по всіх регіонах, де вони поширені, історія формування і корисні копалини, пов'язані з ними на Україні. В книзі використані та узагальнені всі найновіші дані з стратиграфії юрських відкладів УРСР.
Розрахована на геологів, що провадять на Україні геолого-зйомочні, розшукові та розвідувальні роботи на корисні копалини, а також на викладачів і студентів вузів, геологів-науковців, що виконують тематичні роботи.
У монографії зведені найновіші дані з стратиграфії нижньо- і верхньо-крейдових відкладів України. Матеріал систематизований згідно з районуванням, визначеним на тектонічній карті України 1959 р. Для двох відмінних за умовами формування відкладів платфррменої і геосинклінальної областей виділено сім районів: окраїни Донбасу, Дніпровсько-Донецька западина, Волино-Подільський схил Руської платформи, Український щит, Українське Причорномор'я, Крим і Карпати.
Для кожного з районів подається історія вивчення відкладів, стратиграфія, фації, палеогеографія, кореляція з суміжними площами, корисні копалини. Текст ілюструється стратиграфічними схемами, геологічними розрізами, фотографіями відслонень. Вперше наводиться поярусне стратиграфічне розчленування нижньокрейдових відкладів платформеної частини республіки.
Може бути широко використана геологічними науково-дослідними, виробничими організаціями, а також студентами вузів.
У книзі наведено основні відомості з стратиграфії неогенових відкладів, поширених на території України. Детальну стратифікацію неогенових утворень подано за регіональним принципом. Значну увагу приділено сучасному стану питання про стратиграфічне розчленування неогену Парате-тнеу. Окремі розділи присвячено історії геологічного розвитку території УРСР в неогеновий час та корисним копалинам, пов'язаним з неогеновими породами.
Розрахована на геологів, що вивчають неогенові відклади України
Стратиграфия — отрасль исторической геологии, охватывающая вопросы исторической (хронологической) последовательности, взаимоотношений и географического распространения осадочных, магматических и метаморфических горных пород, слагающих земную кору и отражающих естественные этапы развития Земли и населявшего ее органического мира. Основными целями стратиграфии являются:
1.Выяснение конкретных хронологических соотношений горных пород для отдельных участков земной коры как необходимого условия решения задач структурной геологии, геологического картирования и поисково-разведочных работ на полезные ископаемые.
2.Создание единой для всего земного шара шкалы относительной геологической хронологии, т. е. единой системы периодизации истории Земли как необходимой базы всякого историко-геологического исследования.
Приводится краткий исторический очерк исследований в области стратиграфической классификации, терминологии и номенклатуры. Критически рассматривается «Стратиграфический кодекс Азербайджана (1998)». На основе детальной стратиграфической привязки радиохронологических данных предлагается новая геохронометрическая шкала мезозоя. Библ. 129 наименований.
Стратиграфическая корреляция рассматривается как операция, лежащая в основе всей геологии. В рамках топологической модели Вернера определяются стратиграфические и геохронологические понятия (одновременность, шкала, стратиграфическое подразделение, фации, несогласия и т. д.), разрабатываются алгоритмы решения практических задач корреляции. Применение алгоритмов иллюстрировано примером сопоставления на ЭВМ неогеновых разрезов Восточной Камчатки. Построение геологической карты по данным стратиграфической схемы представлено как цепь усложнений и пополнений модели Вернера. Дается обзор существующих математических методов стратиграфической корреляции Для стратнграфов, тектонистов, геологов-съемщиков и поисковиков; будет полезна студентам и преподавателям геологических специальностей вузов.
Предлагаемые стратиграфические схемы и проект условных обозначений для карт масштаба 1:50 000 разработан по поручению Министерства геологии УССР группой сотрудников Киевского государственного университета им. Т.Г.Шевченко и Института геологических наук АН УССР.
Схемы разработаны для двух регионов - Донецкого бассейна и Украинского щита (УЩ).
Работу возглавляли: по докембрию - В.К.Куликовский, по палеозою - А.И.Ротай, по мезозою - А.В.Иванников и В.В.Пермяков, по палео гену - М.Н.Клюшников, по неогену - Г.И.Молявко. <...>
Объяснительная записка содержит постановление по региональной стратиграфической схеме верхнемеловых отложений Восточно-Европейской платформы, принятое на расширенном заседании Бюро МСК 2 февраля 2001 г., решение МРСС по стратиграфической схеме верхнемелового отдела чехла Восточно-Европейской платформы от 11 января 2001 г., решение совещания расширенных Бюро триасовой, юрской и меловой комиссий МСК от 11-13 апреля 2000 г., решение рабочей группы по рассмотрению изменений и дополнений в общую и региональную шкалы верхнего мела ВосточноЕвропейской платформы от 5 апреля 2000 г., характеристику общей и региональной стратиграфических шкал, описание всех местных подразделений верхнего мела Восточно-Европейской платформы.
