Монографiя присвячена вивченню фауни молюсків та стратиграфiї вижньокрейlових утворень Рівнинного Криму й Пiвнічного Причорномор"я. Вперше для цього регіону наведено монографічний опис понад 120 видiв стратиграфічно найважливiших груп викопних організмів: амонітів, белемнітів, двостулкових та черевоногих молюсків. Результати вивчення фауни дозволили встановити вік нижньокрейдових вiдкладів, деталізувати їх розчленування (для апта й альба - зональне) та провести регіональну кореляцiю розрізiв.
Работа содержит описание большого числа видов брахиопод и аммонитов, а также других моллюсков из нижнемеловых отложений юго-восточной Армении. Приводятся краткие выводы по стратиграфии указанного района и таблица по распространению фауны. Книга предназначена для' палеонтологов и стратиграфов, занимающихся меловыми отложениями.
The 3rd Workshop of the Working Group on Lower Cretaceous Cephalopods gave us the opportunity to meet again some old friends and particularly to compare with them the Lower Cretaceous ammonite biostratigraphy of Umbria-Marche Apennines with the successions described in other countries. The meeting was organized in the Apennines, close to the outcrops, in a small, peaceful town of the Marche region where we forgot the typical "stress" of the big cities (noise, traffic jams, pollution). This pleasant atmosphere aroused a stimulating and productive workshop.
Previous to the publication in 1869 of Vol. II, Palaeontology of California, the deposits on the Pacific Coast now recognized as Cretaceous were not divided into groups or formations. In that volume Professors Whitney and Gabb gave the name Shasta group to the complex series of Lower Cretaceous beds which they recognized to be of different ages, probably from the Keocomian to the Gault, inclusive. They also proposed the names Chico group, Martinez group, and Tejon group for the beds overlying the Shasta in the order named. Of these the Tejon is now generally believed to be of Eocene age, and the Cretaceous portion of the ill-defined and heterogeneous Martinez group is inseparable from the Chico.
C'est une gratitude profonde et de longue date que je suis heureuse d'exprimer ici à M. le Professeur J. P i v e t e a u , Membre de l'Institut. Je le remercie d'avoir accepté de présider mon Jury, et de tout ce que je lui dois dans le passé, depuis le jour où, grâce à lui, je me suis engagée dans la voie de la Paléontologie. Lorsque, après des années d'interruption, je revins aux Sciences Naturelles, ses conseils, ses encouragements et son soutien me guidèrent vers la Recherche Scientifique et je n'oublierai jamais qu'il fut à l'origine des heureuses conséquences que devait avoir pour moi cette orientation. Mon plus grand désir est de ne pas le décevoir dans la confiance qu'il m'a témoignée, afin de l'en remercier. <...>
Первыя свѣдѣнія объ интересныхъ и своеобразныхъ окаменѣлоетяхъ мѣловой Формаціи Сахалина я уже получилъ до отъѣзда на Амуръ въ 1859 году, просматривая коллекціи, собранныя въ 1854 г. г-мъ докторомъ Вейрихомъ и присланныя въ музей Академіи при посредничествѣ Г. Шренка Между предметами, присланными Вейрихомъ, была одна большая пателла, съ мыса Дуй: которая впервые обратила мое вниманіе на эту интересную мѣстность. Позже я нашелъ въ амурской коллекціи г. Дитмара, собранной имъ въ 1855 и 1856 годахъ, прекрасный экземпляръ Аттопііеь регатріт 8ош, съ хорошо сохранившимися очертаніями лопастей; онъ былъ полученъ г. Дитмаромъ съ Сахалина отъ одного гиляка вмѣстѣ съ нѣсколькими морскими третичными раковинами.
У книзі на основі фактичного матеріалу, зібраного авторами в процесі багаторічних досліджень, викладені нові дані з стратиграфії, літології та фауни крейдових відкладів Волино-Подільськоі плити та, частково, зовнішньої зони Гіередкарпатського прогину. На підставі фауни вперше розчленовуються відклади альбу, верхнього турону і коньяку та встановлюється границя між альбом і сеноманом. Вперше дається літологічний опис головних типів крейдових порід (карбонатних, силіцитів, уламкових, глинистих).
Монографическое изучение меловых брюхоногих юго-востока Средней Азии и сопредельных территорий позволило выяснить некоторые вопросы их систематики. Установлены новые родовые в надродовые таксоны в составе надсемейств Nerinea-cea,Voiutacea, Acteonellacea, уточнены диагнозы некоторых семейств и родов; описан 101 вид меловых брюхоногих, относящийся 63 родам, 41 семейству. В нижнемеловых отложениях изученного региона установлены клансейский, нижне-среднеальбский и верхнеальбский комплексы брюхоногих. В верхнемеловых отложениях остатки этих организмов распространены неравномерно. Наибольшее число их видов выявлено из Таджикской депрессии и ее горного обрамления.Здесь все стратиграфические горизонты охарактеризованы остатками брюхоногих, которые могут быть использованы для обоснования ярусного и более дробного деления верхнемеловых слоев. Работа представляет интерес для палеонтологов и стратиграфов, изучающих меловые отложения юга СССР.
Актуальность работы. Начало широкомасштабных работ по программе ГГК-50 выдвигает в качестве одной из первоочередных задач необходимость увеличения дробности расчленения и повышения точности внутри- и межрегиональных корреляций осадочных и вулканогенно-осадочных образований. Эта задача приобретает особую актуальность для меловых отложений, занимающих огромные территории по периферии Тихого океана (как в Северной Америке, так и на Дальнем Востоке).
Меловые отложения весьма широко распространены в пределах юго-востока Восточно-Европейской платформы и выходят на поверхность на значительной части этой территории. Они неоднократно являлись объектом геолого-съемочных работ, однако, вследствие их бесперспективности на стратегические виды полезных ископаемых (углеводороды, железные руды и т.п.) их изучению, как правило, отводилась второстепенная роль на протяжении длительного времени.