У монографії наведено літературні та оригінальні дані щодо умов падіння і знахідок зразків метеоритного дощу Кримка, їх макроскопічних, фізичних, мінералогічних, хімічних та ізотопних характеристик. Велику увагу приділено особливостям будови, складу та походженню темних літич-них включень, частина з яких уперше знайдена в метеоритах і репрезентована унікальними ксенолітами, складеними новим різновидом космічної речовини, а також ступеню імпактного перетворення метеорита.
Для мінералогів, космохіміків, геохіміків і студентів указаних спеціальностей.

Викладено результати досліджень мінералогії діамантів України: поділ на геолого-генетичні типи, поширення, основні рудопрояви, вікову належність діамантоносних порід, особливості діамантів із протерозойських і неогенових теригенних відкладів. Розсипні мантійні діаманти варіабельні за морфологією, анатомією, ізотопним складом вуглецю, концентрацією і ступенем агрегації азотних центрів та різновидами мінеральних включень. Імпактні діаманти з метеоритних кратерів і неогенових теригенних відкладів України є параморфозами по кристалах графіту, що мають подібні фазові, морфологічні, анатомічні, ізотопні та структурні характеристики. Репрезентовано атлас кристалів діаманту різної природи.
Для широкого кола геологів, мінералогів і кристалографів, а також для фахівців інших сфер науки і техніки, які вивчають діаманти та штучно їх отримують.

Розглянуто способи реконструкції умов кристалізації мінералів за флюїдними включеннями для відтворення РТ-параметрів їх консервації. Описано важливість процесів, що відбуваються з включеннями після консервації (перенаповнення, розтріскування, зміна форми порожнини) для достовірного відтворення умов формування геологічних об’єктів. Викладено інформацію про нові генетичні типи включень. Обґрунтовано участь ліквації у формуванні інтрузивних масивів. Ілюстративний матеріал атласу підтверджує отримані генетичні висновки.

Для мінералогів, геохіміків, геологів, що вивчають ендогенні родовища корисних копалин.

Солянокупольні області, які співпадають з крупними >садовими западинами, широко розповсюджені в Світі. З ними пов'язані значні запаси іафти і газу (западина Мексиканської затоки, Прикаспійська западина та ііші.), але також іідомі промислові родовища сірки, флюориту, урану і поліметалів. Особливо іродуктивними у відношенні рудних корисних копалин є солянокупольні області івлакогенного і параміогеосинкліпального типів, які зазнали складчастість та магматизм Північноафриканська зона Тетісу, Таймир, південно-східної частина Дніпровсько-Донецької западини (ДЦЗ) та інш.). Новий поворот в розумінні рудоносності юлянокупольних структур стався в зв'язку з виділенням давніх аналогів солянокупольних юластей, які зазнали інтенсивну складчастість, метаморфізм та магматизм.

Розширеная мінерально-сировинної бази будь-якої країни залежить від ступеня геологічної вивченості її території, яка дозволяє науково обгрунтовано вирішувати питання прогнозування і пошуків родовищ. Україна характеризується дуже високим рівнем геологічної вивченості і грунтовне дослідження розташованих у ЇЇ межах родовищ може істотно розширити теоретичну базу прогнозування та пошуків корисних копалин, а також установити нові прогнозно-пошукові критерії.

Розглянуто основні питання забезпечення фонтанної та газової безпеки при бурінні, капітальному ремонті і експлуатації нафтових і газових свердловин, які забезпечуються за допомогою різних практичних методів із використанням спеціального обладнання та приладів –газосигналізаторів. Викладено основні підходи до реалізації попередження відкритого фонтанування та аварійних витоків нафти і газу.
Призначено для студентів спеціальності «Нафтогазова інженерія та технології» денної тазаочної форм навчання при курсовому проектуванні, проведенні практичних та лабораторних занять.

Навчальний посібник охоплює весь комплекс робіт із освоєння, ремонту та інтенсифікації роботи свердловини. Описані технології із відновлення ліквідованих свердловин, ремонту та заміни колонних обв’язок і фонтанних арматур на діючих свердловинах, консервації та ліквідації свердловин, пробної експлуатації свердловин, вкрай рідко зустрічаються в технологічній та навчальній літературі.

Крейдові поклади на південній окраїні Донецького басейну
відомі з початку геологічного дослідження цього району. Алещодо вичерпності даних про їх характеристику, то кожне нове дослідження, кожна нова вирібка приносить новини, які поповнюють давні відомості про забутки крейдового моря, розкриваючи щораз ширше геологічну історію крейдового періоду на південній скраїні Донецького півострова в горішньо-крейдовому морі, а заразом дедаді ширше розгортаються перспективи прбмислового використання крейдових покладів цього району для задоволення потреб соціалістичного будівництва СРСР, що швидко зростають. <...>