Теорія геосинкліналей народилася в результаті вивчення гірських систем. Дослідники звернули увагу на те, що складчастість властива переважно гірським областям, де різко збільшуються потужності осадових утворень (Дж. Холл, Э. Ог, І.В. Мушкетов). Області, в яких відбувається спочатку інтенсивне прогинання, а потім гороутворення, Д. Дена (1875) запропонував назвати геосинкліналями. Як з'ясувалося пізніше, геосинклінальний режим розвитку властивий не тільки окремим областям, але й усій планеті в цілому. Розробка цієї ідеї була почата А. Ротплетцом (1902), продовжена Г. Гребо (1922) і доведена до логічного кінця В. Бухером (1931). Він же і назвав розвиток Землі пульсаційним. Надалі ідею пульсацій підтримали М.М. Тетяєв, М.А. Усов та В.А. Обручев.

Викладені основи моделювання процесів збагачення корисних копалин. Зокрема описані методи фізичного і математичного моделювання процесів. Наведено математичні описи гранулометричного і фракційного складу, технологічних операцій – дезінтеграції, сепарації, зневоднення та ін., а також методи переходу від лабораторних показників до промислових. З використанням праць провідних вітчизняних і зарубіжних науковців наведені приклади моделювання підготовчих, основних та заключних процесів збагачення корисних копалин.
Навчальний посібник відповідає програмі навчальної дисципліни "Техніка і технологія переробки гірських порід", призначений для здобувачів ступеня бакалавра за спеціальністю 184 "Гірництво" та буде корисним фахівцям з гірничо-видобувних підприємств, дослідних лабораторій збагачувальних фабрик, науково-дослідних і проектних інститутів і геологічних організацій.